Гусєва Любов Михайлівна – вчитель вищої категорії, Відмінник освіти, працює вчителем початкових класів 32 роки. В МО початкових класів працює над проблемою «Особливості організації самостійної пізнавальної діяльності молодших школярів»

Самостійність дітей у навчанні – найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Саме тому я вирішила працювати над проблемою:« Особливості організації самостійної пізнавальної діяльності молодших школярів», щоб розвинути в дітей навички самостійно працювати саме з початкових класів. Розвиток самостійності охоплює, крім формування умінь, навички самоперевірки й самоконтролю. Ці якості розвиваються в них поступово. Тому до кожного завдання дитину потрібно готувати і заохочувати. Я вважаю, що важливим засобом у виробленні самостійності є запровадження на уроках мови різних вправлянь : підготовчих, навчальних, перевірних.

Становлення самостійності учнів – важливий засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення, зв’язного мовлення.

Саме тому робота з української мови має бути посильною для учнів, відповідати їхнім індивідуальним віковим особливостям.

Вже з перших днів навчання дитини в школі проводжу цілеспрямовану роботу над словами словосполучення, реченнями, зв’язними висловлюваннями.

Насамперед, навчаю учнів виконувати кожний вид роботи, показую техніку виконання її, даю зразки і тільки тоді переходжу до самостійної роботи, щоб учні виявили свою розумову активність.

Ще К.Д. Ушинський наголошував, що головною умовою розвитку такої якості в учнів є правильний розподіл функцій між дорослим і дитиною. У визначенні рівня розвитку самостійності учня особливої ваги набувають міра й форма допомоги вчителя учневі.

Розвивати самостійність – необхідна передумова високої активності учнів: адже їхнє творче мислення спрямовується на пошук правильного способу розв’язання завдань. Забезпечується високий рівень знань і вихованості дітей, а також досягається прискорений розвиток інтелекту кожного з них.

Новохатько Олена Іванівна – вчитель вищої категорії, педагогічний стаж 22 роки. Працює над проблемою « Використання активних форм і методів навчання та виховання з метою розвитку творчих здібностей учнів в умовах створення школи сприяння здоров’я».

Велику роль у підвищенні критичного мислення дітей відіграє самостійна робота з ускладненими завданнями. Пропоную їх систематично з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Я намагаюсь так організовувати свої уроки, щоб мої учні могли заперечувати, порівнювати, спів ставляти, аналізувати, міркувати, приймати різноманітні ідеї та думки. Це сприяє тому, що учні вчаться вільно висловлювати свої думки, мають можливість змінювати свою пропозицію за умови наведення вагомих аргументів.

Методика формування критичного мислення створює на уроці атмосферу довіри, заохочує учнів до вирішення завдань різноманітної складності, до досліджень та дискусій. Учні вчаться самостійно здобувати знання. Як наслідок, діти стали активнішими, у них з’явилися бажання вчитися, впевненість у власних силах, адже вони стали співавторами уроку.

Діаграма Вена, кубування, гранування, мозкова атака, вільне письмо, авторське крісло, дискусія, асоціативний кущ, інтерв’ю, керована діяльність або читання з передбаченням, твір – міркування – ці форми роботи стали улюбленими для моїх учнів.

«Мозкову атаку» пропоную на початку уроку перед вивченням нової теми з метою визначення того, що вже відомо учням з даної теми.

«Кероване читання або читання з передбаченням» відбувається на уроках географії з текстами проблемного характеру. Розділяю текст на частини і пропоную учням передбачити, що відбувається в наступній часині, чим закінчиться текст. Учні вчаться знаходити ключові слова, які налаштовують їх на ту чи іншу думку. Написати «твір – міркування» пропоную в кінці уроку на етапі «рефлексія».

«Кубування» - пропоную шість запитань, які дозволяють розглянути предмет з різних точок зору.»

«Гронування» («асоціативний кущ») можна використовувати як на початку уроку, так і в кінці його, з метою визначення зв’язків між окремими поняттями. Ця форма роботи допомагає краще оцінити свої знання з теми, яка вивчається.

Дар’єва Інна Іванівна – вчитель початкових класів вищої кваліфікаційної категорії, педагогічний стаж роботи 17 років. Працює над проблемою «Використання ігрових моментів на уроках як одна із умов запобігання перевантаження учнів».

За 17 років роботи з молодшими школярами переконалась, що одним із засобів заохочення, найбільшим джерелом радості, натхнення для дитини є гра. У ній діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. Гра охоплює всі сфери діяльності учня; вона спонукає до активної роботи думки і набуття трудових умінь; збагачує емоціями та щирими почуттями.

В.Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять.

Гра, запобігаючи психічному та фізичному перевантаженню дитини, допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше й ефективніше, ніж будь-який інший педагогічний засіб.

Ще коли була школяркою знала, що вчитися гірко, а знати солодко. То навіщо ж навчати дітей з гіркими та марними слізьми, якщо можна навчити їх з посмішкою, не перевтомлюючи? Тому і обрала проблему, над якою і зараз працюю: «Використання ігрових моментів на уроках як одна із умов запобігання перевантаження учнів». Щоб вчасно запобігти перевтомі дітей, підтримувати їхню активну увагу, необхідно систематично вводити в процес навчання елементи гри. Гра не тільки захоплює і знімає нервове напруження, а й розвиває кмітливість, самостійність, почуття колективізму. Часто проводжу так звану «гімнастику розуму», в русі, не знижуючи інтелектуального навантаження.

Головний позитивний чинник гри – спроможність стимулювати пізнавальну активність і викликати потребу вчитися , знати, довідуватися, досліджувати. Луї де Бройль наголошував, що саме ці якості гри уподібнюють її з діяльністю вченого.

Загальновідомо, що розв’язання одноманітних завдань стомлює дітей і породжує байдужість до навчання. Проте виконання цих самих завдань у процесі гри перетворюється для дітей на цікаву, захоплюючу діяльність. Цей вид роботи стає бажаним, а відтак – ефективнішим.

Гра є грою до тих пір, поки вона дає діючим особам набір способів поведінки, поки їх дії неможливо заздалегідь передбачити. Учасники та глядачі перебувають у стані ігрового напруження лише тому, що ніхто не знає способу, яким гравці виконують своє завдання. Звідси беруть свій початок таємничість та романтика, яка вабить до себе і дитину, і дорослого.

Яротник Лариса Іванівна – заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів вищої категорії, педстаж 22 роки. Працює над проблемою «Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках „Я і Україна»

Сучасні перетворення у нашому суспільстві, у світі, що зумовлені загальноцивілізаційними тенденціями розвитку людства, привели до гострої потреби у всебічно компетентних громадянах. І, звісно, основу формування ключових компетентностей особистості повинна закласти сучасна школа.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обгрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Тож головне завдання вчителя: зробити дітей активними учасниками навчально-виховного процесу, привчити їх думати, усвідомлювати суть явищ, самостійно знаходити інформацію.

З цією метою використовуюелементи технології розвитку критичногомислення, кооперативного навчання, інформаційні та здоров’язберігаючі технології навчання.

Застосування елементів технології розвитку критичного мислення сприяє активізації розумової діяльності, виробленню здатності мислити критично, формулювати міркування на основі глибокого розуміння речей, порівнювати альтернативні точки зору, приймати зважені рішення, підсумовувати інформацію.

Реалізації природного прагнення молодшого школяра до спілкування, взаємодопомоги та співпраці сприяє використання елементів технології кооперативного навчання. Адже за розвитком, темпераментом, вдачею діти мають природну цікавість, допитливість, але мають ще і психологічне ускладнення під час звертання до вчителя. Їм значно простіше звернутися до ровесника. Працюючи в групі, учні мають можливість більше розмовляти, висловлювати свою думку, сперечатися на задану тему. Однією з новацій, яку широко застосовую в позакласній роботі та на уроках є проектна діяльність.

Завжди намагаюся забезпечити свободу вибору дій, побудови міркувань; розкриття природних можливостей учнів; збереження їхнього здоров’я; створення ситуації успіху та душевної гармонії.

Спичка Наталія Василівна – голова методичного об’єднання вчителів початкових класів, вчитель ІІ кваліфікаційної категорії, педстаж 11 років. Працює над проблемою «Використання інтерактивного навчання як засіб формування здорового та творчо розвиненого учня»

У період, коли освіта набуває кардинальних змін, виникає необхідність оновлення методів та при­йомів навчання, залучення інноваційних методик до процесу формування в учнів предметних та життєвих компетентностей. Основними завданнями вчителя на сучасному етапі розви­тку нашого суспільства є забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти та вста­новлення розвитку пізнавальної та творчої активності, формування не тільки предметних компетентностей учнів, але й самоосвітніх. Тому всі аспекти навчання повинні бути спрямовані на розвиток творчої особистості, розкриття обдарованості кожної дитини. Для того щоб зацікавити учнів, необхідно дбати про гармонійне поєднання мотиваційного, змістового, процесуального, розвивального та виховного компонентів уроку. Саме учень повинен стати центральною фігурою на уроці, адже саме від творчої активності школярів, їх уміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, уміння спілкуватися з однокласниками та вчителем залежить результативність уроку. Уплинути на традиційний процес навчання, підвищити його ефективність, спрямувати його на роз­виток особистості учня, на мою думку, допоможе використання інтерактивних технологій у навчанні молодших школярів.

Найчастіше застосовую групову (фронтальна) та колективну (кооперативна) форми організації навча­льної діяльності учнів.Групова навчальна діяльність сприяє фор­муванню у школярів позитивного ставлення до навчання, розвиває вміння пристосовуватися до умов роботи в групі та забезпечує високу загальну активність учнівського колективу. Кооперативне навчання дає можливість усім учням активно працювати на уроці, застосовувати на практиці вміння активного слухання, сприяє виробленню спільної думки в ситуації, менш напруженій, ніж робота у великій групі.

Інтерактивні форми роботи актуальні на всіх етапах уроку. Дітям дуже подобаються такі види роботи: робота в парах та групах, «Мікрофон», «Ротаційні (змінювані) трійки», «Два — чотири — усі разом», «Карусель», «Акваріум», «Мозковий штурм», «Ажурна сітка», «Навчаючи учусь» та багато інших. Елементи «казкотерапії» найчастіше застосовую на уроках читання, мови, математики. Вона корисна на всіх етапах уроку: під час перевірки домашнього завдання, етапі первинного сприйняття нового матеріалу, при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу. На уроках читання я користуюсь схемою розду­му над казками, іншими творами та їх обговоренням.

Вибрик Світлана Іванівна – вихователь групи продовженого дня, Вчитель початкових класів ІІ категорії, педстаж 15 років. Працює над проблемою «Застосування інтерактивних технологій з метою стимулювання пізнавальної активності і самостійності учнів».

ЇЇ завдання, як вихователя групи продовженого дня – навчити кожну дитину вчити, формувати позитивні пізнавальні інтереси до вивчення навчальних предметів, створити умови для самовираження та самореалізації кожного учня. А для цього необхідно:

- створити позитивний настрій для навчання;

- створити ситуацію успіху, забезпечити відчуття дитиною себе рівною серед рівних;

- забезпечити позитивну атмосферу в колективі для досягнення спільних цілей;

Багато чого зі сказаного можна реалізувати, застосовуючи інтерактивні технології.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор.

Навчальна гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. Разом з працею, навчанням вона забезпечує необхідні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Тому на групі продовженого дня по декілька хвилин намагається використовувати ігрові методи .

Учнів ГПД ділить на 3-4 групи. Одна група розміщується в центрі класу, утворивши внутрішнє коло. Учасники групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Робота в різновіковій групі продовженого дня має свої особливості. Група працює за одним режимом дня в класній кімнаті або в класах – кабінетах. Одним з головних питань у роботі вихователя ГПД є методично правильна організація і проведення самопідготовки.

Самопідготовка – важливий етап в усьому комплексі навчально – виховної роботи. Перед самопідготовкою уточнюємо домашні завдання з усіх предметів. Обов’язково акцентую увагу на тому, що під час самопідготовки треба вчитись берегти робочу хвилинку, бути організованими, охайно виконувати письмові вправи.

Коментарi